Історична довідка

Історія створення району

   Сьомого грудня 1979 року був заснований Довгинцівський район, сьомий і останній по місту Кривому Рогу.

    Першим завідуючим відділом освіти був Дабіжа Микола Кирилович (з 1979 по 1992 рік). На час створення району у відділі освіти працювали Габелко Ірина Іванівна - заступник завідуючого відділом освіти, Олешко Тамара Костянтинівна - завідуюча районним методичним кабінетом, Тахтаулова Антоніна Дмитрівна - методист районного методичного кабінету

    З 1984 року по 1990 рік на посаді завідуючого районним методичним кабінетом працював Петрикєєв Сергій Іванович, який був засновником та першим директором (з 1991 по 1999 рік) гуманітарно-технічного ліцею № 129. 

    За період існування району завідуючими відділом освіти були: 

   - Чевердак Олександр Миколайович (1992-1993 рр.)

   - Трушкін Анатолій Іванович (1993-1995)

   - Ставцев Федір Павлович (1995-1999)

   - Піщанський Юрій Дмитрович (1999 - 2001)

   - Яременко Валерій Миколайович (2001-2002)

   - Завалій Юрій Станіславович (2002-2010)

   - Колісник Тетяна Олександрівна (2010-2011)

   - Лопатнюк Олександр Миколайович (з грудня 2011 по теперешній час) 

    Заклади освіти Довгинцівського району були створені на базі закладів Саксаганського і Дзержинського районів.

    Так, із Саксаганського району в Довгинцівський район перейшли школи: середня школа №9 (директор Задорожний В.Т.), середня школа №109 (директор Тимченко А.П.), середня школа № 87 (директор Арсєєва Н.І), восьмирічна школа № 81 (директор Присяжна Д.І.). 

    Із Дзержинського району - середня школа № 24 (директор Чигрина В.А.), середня школа № 108 (директор Подлубна А.В.), середня школа № 94  (директор Кириченко П.Т.), середня школа № 89 (директор Коломієць А.Г.), середня школа № 84 ( директор  Білий А.Ф.), середня школа № 90 (директор Заїка П.М.), середня школа № 88 (директор Давиденко Л.В.), вечірня школа № 22 (була розташована по вулиці Літке) (директор Толмачова Л.В.)

    До району перейшов цементний завод, а школа, шефами якої вони були, залишалась у Дзержинському районі. Через рік (у 1981 році) восьмирічна школа № 65 за проханням директора заводу була приєднана до Довгинцівського району. На той час її директором була Баратюк В.В. 

    На початок 1980-1981 навчального року в районі навчалося близько 12 тисяч учнів. Найпотужнішими та найвідомішими у місті були середні школи №№9, 109, 24. 

     На 2 січня 1980 року в районі двомовними були середні школи №№ 94, 88, 89. Інші з викладанням російською мовою.

    У 1984 році вечірня середня школа № 22 була закрита, вчителів перевили в заочну школу № 1 Дзержинського району, а один із її консультпунктів став працювати в вечірній час на базі середньої школи №9. 

    У 1988 році восьмирічна школа №65 була реорганізована в десятирічну. А старе приміщення школи №81 було знесене,  і  під цим номером у 1989 році відкрито новобудову на Східному 1 - середню школу №81 (директор Тимченко А.П.).

    Першою новобудовою в Довгинцівському районі стала загальноосвітня школа № 88, яку було здано в експлуатацію в 1982 році. Першим директором новобудови була Давідченко Лідія Василівна. З 1986 року директором школи стає Хільченко Лідія Іванівна, а з 2003 року колектив школи очолює випускниця даної школи Ярмак Ірина Анатоліївна.  

    У зв’язку з будівництвом нових мікрорайонів «Східний -1, 2, 3» протягом кількох років було відкрито три  школи-новобудови, які охопили навчанням мешканців нових мікрорайонів.

   1 вересня 1989 року голова виконкому Криворізької міської ради Гутовський Григорій Іванович урочисто відкрив середню школу №81, директором якої став  Тімченко Анатолій Іванович.  На той час в школі навчалося 1540 учнів. Високо оцінивши якість роботи будівельників і підготовки школи до відкриття педагогічним колективом закладу, під час роботи Державної приймальної комісії Гутовський Г.І. виголосив: «Ось так треба будувати  і готувати школи – новобудови до прийому дітей». Високий рівень організації навчально-виховного процесу, якісний склад педагогічних кадрів дав можливість реорганізувати даний заклад з 1998 року в колегіум. З 2004 року колегіум було реорганізовано в Криворізький науково-технічний металургійний ліцей №81.  На даний час у закладі навчається 972 учня; працюють 82 педпрацівника, з яких 19 працюють в закладі з дня його заснування.

Тімченко Анатолій Петрович, перший директор загальноосвітньої школи №81

Криворізький науково-технічний металургійний ліцей №81

  Ровесником незалежної України стала  загальноосвітня школа  № 128 (директор Безугла Маргарита Олександрівна), яку було відкрито 1 вересня 1991 року. Відкриття даного навчального закладу дало можливість розвантажити  школу №81 і охопити навчанням дітей шкільного віку мікрорайонів «Східний 2, 3», де школа була ще в стані розбудови.  9 вчителів цієї школи працюють з дня її заснування .

  Загальноосвітню школу № 130 (директор Ставцев Федір Павлович) було відкрито в 1992 році. За кількістю учнів вона була найбільшою школою в країні. Так, на час відкриття в СШ №130 навчалося понад 3000 учнів. На даний час – це також один із найбільших  загальноосвітніх навчальних  закладів міста, де навчаються 1178 учнів.

   1995 року було закладено фундамент школи - новобудови на мікрорайоні «Батуринська», яку учні і мешканці мікрорайону чекали протягом п’яти років.  Найновішою шкільною будівлею в районі  є  загальноосвітня школа №89, яку було відкрито 1 вересня 2000 року. Директором школи була і залишається Балюк Валентина Іванівна.

  За велінням часу  на початку дев'яностих років у  країні почали з'являтися  школи нового типу.  За сприянням районного виконавчого комітету та відділу освіти в районі було відкрито 3 заклади нового типу і  1 спеціалізована  школа.

   Першими закладами нового типу в районі стали педагогічна гімназія та гуманітарно-технічний ліцей №129.

Криворізька педагогічна гімназія

Криворізький гуманітарно-технічний   ліцей  №129

   На базі відремонтованої та відреставрованої старої будівлі школи № 87 у 1991 році було відкрито гуманітарно-технічний ліцей.  Засновником та першим директором (з 1991 по 1999 рік) гуманітарно-технічного ліцею № 129 був  Петрикєєв Сергій Іванович. У 1998 році відкривається другий корпус-підготовче відділення ліцею для учнів 5-7 класів на базі колишнього дошкільного навчального закладу №290.  На  час відкриття в ліцеї навчалося 260 дітей на двох факультетах – гуманітарному та технічному. На даний час в ліцеї отримують освіту 454 учнів.

Учні  гуманітарно-технічного ліцею під

час уроків та  в позаурочний час

   З 1999 року директором гуманітарно-технічного ліцею №129 працює Погрібна Неля Сергіївна. За багатьма показниками ліцей є кращим закладом міста та області. Ліцей постійно бере участь у міжнародних та всеукраїнських навчальних проектах. Вчителі німецької мови є активними членами Асоціації германістів України. Ефективно використовують автентичні посібники Гете - інституту. У 2008 році ліцей став учасником Міжнародного проекту «Школи: партнери майбутнього».  На базі закладу проходив Міжнародний семінар учителів німецької мови в межах Міжнародного проекту «Школи: партнери майбутнього».

   Високий рівень організації навчально-виховного процесу, якісний склад педагогічних кадрів дав можливість реорганізувати  з 1998 року  загальноосвітню школу №81 в колегіум. А з 2004 року колегіум було реорганізовано в Криворізький науково-технічний металургійний ліцей №81.  На даний час у закладі навчається 972 учня; працюють 82 педпрацівника, з яких 19 працюють в закладі з дня його заснування. Із самого  початку  діяльності  школи в закладі працюють викладачі Криворізького відділення Національної металургійної академії України.

У Криворізькому науково-технічному

металургійному ліцеї №81  забезпечується

всебічний розвиток особистості.

   У  2002 році середня школа № 9, директором закладу на той час була Грицишина Тетяна Арсентієва,  набула статусу спеціалізованої школи з поглибленим вивченням суспільно-економічних дисциплін. Вивчення основ економіки в даному закладі передбачено з 1 класу. У закладі, крім обов’язкового предмету „Основи економіки” в 10-11 класах, вивчаються спецкурси  суспільно-економічного спрямування.

У Криворізький спеціалізованій школі №9 діти навчаються жити  в умовах ринкової економіки

Традиційним у закладі стало проведення економічних турнірів та ярмарок

   Становлення системи позашкільної освіти відбувалося в межах Довгинцівського району.

   Позашкільний навчальний заклад «Станція юних техніків» було відкрито в 1981 році на базі закритого дошкільного навчального закладу на базі ліквідованого дитячого садка № 229 ПівГЗК. Першим директором Станції юних техніків був Йолкін Валерій Іванович. Протягом кількох років заклад демонстрував високі результати в міських та обласних змаганнях і, як підсумок довгої та кропіткої роботи, посів у 1985 році І місце серед Станцій юних техніків області.

   Вихованці Станції юних техніків є активними учасниками міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних змагань, виставок науково-технічної та прикладної творчості. Протягом 2002-2008 років  команда авіамодельного гуртка посідала призові місця (більшою частиною перші) у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. У 2005 році учні гуртка «Обробка мінералів» посіли І місце в міському турі  Всеукраїнської виставки «Країна Фантазія». На міжнародних змаганнях на Кубок Чорного моря  в 2007 році команда посіла  І та ІІ місце в особовому заліку.

   У 1984 році було відкрито районний Будинок піонерів імені Героїв – молодогвардійців на базі закритого дошкільного закладу № 228.  Першим директором закладу була Гайдаренко  Ольга Георгіївна. У 1995 році до складу закладу ввійшло 12 клубів – філій за місцем мешкання, заклад було перейменовано у Комплекс позашкільної роботи Довгинцівського району. 23 лютого 2003 року заклад було перейменовано у Центр дитячої та юнацької творчості «Гармонія». Сьогодні заклад працює за напрямками: художньо-естетичний, декоративно-вжитковий, літературно-гуманітарний, еколого-натуралістичний, туристко-краєзнавчий, робота з дитячими громадськими організаціями. Творчі колективу закладу є учасниками та призерами обласних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів. ЦДЮТ «Гармонія» виховав два зразкових творчих колективи: хореографічний ансамбль «Іскорка» (керівник Н. Шульц) та Театр естрадної пісні (керівник О.Грицай). З 2006 року Театр естрадної пісні переведено в ЦДЮТ «Дружба».    

  Постановою № 276 виконкому міської Ради народних депутатів і президії міському  профспілки працівників металургійної промисловості  у 1988 році було відкрито  Клуб самодіяльної технічної творчості юних авіаторів і космонавтів імені Героя Радянського Союзу С.В. Мелашенкова на базі колишнього дошкільного закладу №180.  На даний час заклад має назву Комунальний позашкільний навчальний заклад «Клуб «Юний авіатор»». Заклад організовує роботу за двома напрямками: льотно-парашутний і об’єднання допоміжних гуртків («Початкове технічне моделювання», «Основи обчислювальної техніки», «Майстерня саморобкіна», «Фотогурток»). Це єдиний в області позашкільний навчальний заклад, який займається профорієнтацією молоді з авіаційного парашутного профілю. За роки існування зі стін закладу вийшло понад 250 юнаків, які стали кадровими військовими. Понад 300 юнаків і дівчат закінчили навчальні заклади  різних рівнів авіаційного профілю. Щорічно близько 10 учнів отримують сертифікат категорії «А», що відповідає 1-му спортивному розряду, а близько 50-ти учнів - свідоцтво парашутиста, яке відповідає 2-му та 3-му спортивному розряду.   

   З 01.09.2001 року рішенням ХХІ сесії ХХІІІ скликання Криворізької міської ради від 28.05.2001 року № 653 на базі кінотеатру "Дружба" було створено комунальний заклад «Центр художньо-естетичної творчості школярів та молоді». Директором було призначено Філімонову Тетяну Василівна. Згідно штатного розпису в Центрі працював 21 працівник. Відкрилося  15 гуртків естетичного напрямку. У зв’язку з незакінченими будівельними роботами та не оснащеністю закладу гуртки не могли працювати в повному обсязі і приносити результати. У 2003 році за сприяння Народного депутата України Вадима Гурова керівництвом «Укрзалізниці » були виділені кошти на реконструкцію будівлі. З 2006  року заклад називається Комунальний позашкільний навчальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості «Дружба».

  Дитячо-юнацька спортивна школа № 9 була створена на підставі рішення Криворізької міської ради народних депутатів № 362 від 16.12.1987 року, як центр фізичного розвитку, спортивної підготовки та організації змістовного дозвілля дітей, підлітків та молоді Довгинцівського району. Першим директором школи був Свищ Володимир Євгенійович.

   З 1990 року по 2000 рік спортивна школа № 9 працювала в режимі Дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки (ДЮКФП). Основною метою ДЮКФП була спортивно-оздоровча робота серед дітей. На базі клубу працювало 11  спортивних гуртків: греко-римська боротьба, рукопашний бій, карате, тхеквондо,   акробатика, шейпінг, бокс, легка атлетика, шахи, шашки, спортивний туризм.

  У 2000 році  у зв’язку з новими вимогами розвитку спорту в Україні ДЮКФП був реорганізований в ДЮСШ (дитячо-юнацьку спортивну школу), діяльність якої спрямована на залучення дітей та підлітків до систематичних занять фізичною культурою і спортом., пошук спортивно обдарованих дітей та створення умов для реалізації їх здібностей в обраному виді спорту, підготовка спортивного резерву для збірної команди України. На сьогоднішній день у спортивній школі функціонує 3 відділення: «боротьба дзюдо та самбо», «легка атлетика», «шахи».

   У витоків становлення дошкільної освіти в районі була Маринюк (Панченко) Майя Дмитрівна, методист районного відділу з дошкільного виховання. На даній посаді вона працювала з 15.12.1982 по 01.06.1985. 1985 вона перейшла на роботу в управління освіти міськвиконкому. 

   З початку створення району в ньому функціонувало 26 дитячих  ясель-садків. З них 9 садків Міністерства освіти (№№ 92, 93, 162, 172, 180, 183, 203, 204, 228), 8 дитячих садків Міністерства шляхів сполучення (Придніпровської залізниці) (№№ 34/130, 53/124, 14/128, 29/122, 91/166, 100/210, яслі №№ 50, 56) , 9 дитячих садків інших відомств (№ 290  – тресту «Криворіжіндустрбуд» , № 203, 209 – тресту «Криворіжжитлобуд», № 229 – Південного гірничо-збагачувального комбінату,   № 226 – Криворізької взуттєвої фабрики, № 19 – Криворізького гірничо-цементного заводу, № №16, 227, 236 – заводу «Криворіжсталь».