|
З історії
виникнення писанки
Інформаційна хвилинка
Яйце
завжди було загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю. Тому
його почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили
добра.Наприклад, у давньогрецькій легенді стверджується, що Всесвіт виник із
велетенського яйця, яке знесла богиня Ерінома: з однієї частини шкаралупи
утворилася Земля, з другої небо, з жовтка — Сонце і зорі, з білка — Місяць.
У
стародавніх перських храмах збереглися золоті зливки у формі яйця, а в Китаї
під час весняних свят яйця розфарбовували різними кольорами.У багатьох народів
існують прадавні перекази, де справжні події, історії переплітаються з
вигаданими й бажаними.В українській народній казці "Яйце-райце" яйце
також наділене чарівною силою, бо, коли воно розбилося, "... як узяв же
скот вернути з того яйця! Верне та верне...".
Окремий
пласт духовної культури людства становлять легенди релігійного змісту.
Зупинимося на них детальніше, оскільки в уявленнях наших сучасників писанка
тісно пов'язана зі світлим святом Христового Воскресіння.
...Коли
Ісуса Христа поховали, вхід до гробу привалили великим каменем і поставили
варту.Понтій Пілат, начальник варти, саме снідав, коли до нього прибігли
перелякані вартові й повідомили, що Христос воскрес. Пілат не повірив цьому і
відповів, що як не може з чорного стати біле, так не може мертва людина
воскреснути, й наказав вартових стратити. Але цієї миті яйця, принесені до
сніданку, почервоніли. Тоді Пілат подарував вартовим по крашанці та звелів
сповістити всіх, що Христос воскрес.
А
ось вірш-легенда "Писанки", що належить перу українського письменника
Юрія Федьковича.
А з четверга, темної нічки,
без місяця й без свічки
Оливная гора сіяє,
бо там Син Божий у слізонькахпотопає,
Господа благає:
— Не дай мене, Боже,
на ті муки тяженькі...
А може... Йой, Боже...
Може, така мені
доля від тебе судилась!
Нехай буде Твоя воля,
і царство, і сила.
А може б, мож тую чашу
від мене узяти? -
Не мож було... Замучили..
А Божая Мати,
а бідна, нещаслива
Мати за Русалимом,
в крайній хаті
сидить собі коло печі,
вощик крає, в череп мече,
опить його на жарочку.
І вощику натопила,
і золоту кисточку*
купила і покладків свіженьких,
біленьких узяла,воском уписала,
ще й намалювала,
відтак в кошик поскладала
та й до Пілата поспішала.
За Пілатом навколішки ходила,
писаночки носила,
і курочку в даруночок,
та все благала-просила:
- Пілатію-воєводо, славний государю,
пусти мені мого сина...
Одного лиш маю, одного, мій паночку!
Їй-богу, одного!
Я ще кращих понапишу,
ще кращих, їй-богу...
- Не плач, не плач, Пречистая!
Його вже немає...
К землі повалилась,
мов убита, а писанки
у світ розкотились.
Існує
ще одна легенда. Якось бідний селянин ніс у кошику яйця, щоб продати на базарі
(сім'я у нього була велика, а заробітки — малі). По дорозі він зустрів Христа,
який ніс хрест на Голгофу. Уявив чоловік свого старшого сина, залишив на дорозі
кошик і почав допомагати Ісусові. Коли повернувся назад, до кошика, то побачив,
що яйця стали крашанками.
Наступна
легенда розповідає, що жила в одному селі бідна жінка. І було в неї дванадцять
синів, які тяжко хворіли і один за одним помирали. Краялося з туги материнське
серце, але ніщо не допомагало: ні зілля, ні бабки-знахарки. Нарешті, залишився
в живих лише найменший син.
Молилася
щиро мати, просила Божої ласки та допомоги. І ось приснився їй ангел. Він
сказав, що врятує сина, коли жінка допоможе йому боротися зі злом, якого так
багато розвелося у світі.
Прокинувшись,
вона побачила на столі курячі яйця. Зробила писачок, заварила трави, розтопила
віск і стала виводити узор за узором. Гарні виходили писанки, із символічними
знаками добра. Жінка роздавала їх людям як символ людяності, добра і милосердя.
Адже людина, яка хоч раз в житті потримала в руках писанку, уже ніколи не зможе
зробити нікому зла...
http://myklass.com.ua/
| 
