Шануй людей – і
тебе шануватимуть
Мета: розкрити змiст поняття «вихованість»; вчити культури спiлкування в
рiзних життєвих ситуацiях; аналiзувати свої вчинки, давати самооцiнку;
виховувати бажання розвивати свої достоїнства i позбутись недолiкiв.
Обладнання: плакат «Правила спiлкування»; матерiал для дидактичної гри «Пiзнайте
самих себе»; прислiв’я; плакат «Принципи взаємовiдносин»; таблиця «Позитивнi та
негативнi якостi».
Хід
години спілкування
1.
Органiзацiя класу
-
Сьогоднi ми поговоримо про те, як людина має себе поводити серед людей, чи
важливим є для людини те, як думають про неї її ближні.
II.
Основна частина уроку
1.
Розповiдь учителя
-
Одна дiвчинка, якiй зробили зауваження, що вона дуже голосно смiється, ображено
сказала: «Моя поведiнка - це моя особиста справа». Ну, що ж, це правильно. Але
тiльки в одному випадку: коли людина, як Робiнзон, живе на безлюдному островi.
Ми ж з вами - не робiнзони. Ми живемо серед людей, тому нашi слова, жести,
вчинки не байдужi тим, хто нас оточує. Поведiнка людини - це не тiльки її
особиста справа, тому що ми живемо серед людей.
Є
в iталiйського письменника Джаннi Родарi казка про мандрiвника Джованнiно, який
пiд час мандрiв потрапив у країну Солом’яних людей. Вони спалахували не тiльки
вiд вогню, а навiть від гарячого слова. Жителi країни Воскових людей були
м’якими, піддатливими, з усiм погоджувались. А склянi люди вiдрiзнялися такою
крихкiстю, що могли загинути вiд будь-якого необережного слова.
Не
потрiбно мандрувати, щоб зустрiти таких людей.
У
кожного з нас є знайомi, якi можуть спалахнути, запалитися вiд одного слова. Є
товаришi, якi в усьому погоджуються з вами, або, навпаки, завжди готовi
сперечатися з людьми, якi ображаються через дрiбницю, є самовдоволеними i
хвалькуватими. Серед ваших друзiв, мабуть, є спокiйнi та врiвноваженi,
нетерплячi і нестриманi.
2.
Читання й обговорення оповiдання В. Сухомлинського «Здрастуйте»
Лiсовою
стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце свiтить. Стукає дятел.
Дзюрчить струмок у лiсовiй глушинi. Раптом син побачив, що назустрiч їм iде
бабуся з паличкою.
-
Тату, куди iде бабуся? - запитав син.
-
Побачити, зустрiти чи провести,- вiдповiв тато.
-
Коли зустрiнемось з нею, ми скажемо їй здрастуйте,- сказав батько.
-
Навiщо їй казати це слово? - здивувався син.- Ми зовсiм не знайомi.
-
А ось зустрiнемось, скажемо їй «здрастуйте», тодi побачиш, для чого.
Ось
i бабуся.
-
Здрастуйте,- сказав син.
-
Здрастуйте,- сказав тато.
-
Здрастуйте,- сказала бабуся й усмiхнулася.
І
син iз здивуванням побачив: все кругом змiнилось. Сонце засвiтило яскравiше. По
верхiв’ях дерев побiг легенький вiтерець, листочки заграли, затремтiли. В кущах
заспiвали пташки - до цього їх не було чути. На душi у хлопчика стало радiсно.
-
Чому це так? - запитав син.
-
Тому, що ми сказали людинi «здрастуй» - i вона усмiхнулась.
-
Що мав на увазi тато, говорячи: «Побачити, зустрiти, провести»?
-
Коли людина вiтається - це вона робить приємно ближньому чи собi?
-
Чи була у вас така ситуацiя: привiтатись чи просто пройти мимо?
3.
Бесiда
-
Які з цих якостей вам подобаються? (Робота за таблицею.)
-
Помiркуйте, чи може немовля мати цi якостi?
-
Отже, людина не народжується з готовим набором позитивних i негативних якостей.
Звiдки ж вона їх бере?
-
Людина сама є творцем своє долi. Знання, якi здобуває людина, без застосування
є мертвими. Потрiбнi ще зусилля самої людини, постiйна робота над собою. Це
самоосвiта, розвиток своїх достоїнств i боротьба з недолiками. Кожна людина має
керуватись принципом Бiблiї: «Поводься з iншими так, як ти хотiв би, щоб
поводилися з тобою».
4.
Дидактична гра «Пiзнайте самих себе»
Дiтям
роздаються картки зi словами достоїнств i недолiкiв вихованої людини. Дiти
пiдкреслюють слова, якi є назвами достоїнств.
Жорстокiсть,
балакучiсть, стриманiсть, чуйнiсть, заздрість, смiливiсть, грубiсть,
добродушнiсть, улесливiсть, справедливiсть, безтактність, тактовнiсть, щирiсть,
зрозумiлiсть, милосердя.
-
Використовуючи перелiк якостей людини, спробуйте скласти характеристику самих
себе.
(Цей
своєрiдний тест дозволяє виявити в дiтей прiоритети в системі життєвих
цiнностей.)
5. Робота над прислiв’ями
•
За добре слово не платять грошей, а скажеш - усiм приємно.
•
Шануй людей i тебе шануватимуть.
•
Привiтання - бажане, а вiдповiдь до нього - обов’язкова.
6.
Ознайомлення з принципами взаємовідносин
Принципи
взаємовідносин
1.
У ставленнi до iнших завжди будь:
•
чемним;
•
уважним;
•
доброзичливим.
2.
Нiколи не насмiхайся над недолiками iнших.
3.
Намагайся виявити толерантнiсть.
4.
Вмiй почути думку свого опонента.
III.
Пiдсумок
Розв’язування
моральних ситуацiй.
Ситуацiя
1
На
подвiр’ї грався маленький хлопчик. Його мама сидiла на лавцi i плела. Хлопчик
побiг за м’ячем, впав i плаче. Все це вiдбулося у вас на очах.
- Що ви повиннi робити?
Ситуацiя
2
Вулицею
йде бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав з рук, i яблука
розсипалися. Назустрiч iде дiвчинка. Дiвчинка ввiчливо привiталася та й пiшла
далi.
-
Що повинна була зробити дiвчинка?
Ситуацiя
3
Мама
дала Петриковi цукерки, щоб вiн пригостив своїх друзiв. Коли хлопчик вийшов у
двiр, то побачив серед друзiв свого кривдника - Сашка. Петрик задумався -
пригощати йому Сашка чи нi? |