 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ
СУПРОВІД УЧНІВ 5 КЛАСІВ
ЗАНЯТТЯ «ШКОЛИ МОЛОДОГО ПСИХОЛОГА»
Вправа «Знайомство-привітання»
Мета: підготувати
учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості
групи. Ведучий пропонує таку форму знайомства: назвати своє ім'я та продовжити
речення: «Про мене кажугь, що я ...».
- Які думки у вас виникали під час виконання вправи?
Вправа «Сонечко і хмарки». Учасників ділять на
групи. Кожна отримує завдання обговорити і виділити по три типові проблеми, що
виникають у п'ятикласників. Проблеми записують на стікерах-хмаринках і фіксують
на основному плакаті. Підсумком є інформаційне повідомлення ведучого.
Інформаційне повідомлення Ведучий. П'ятий
клас - кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому, У цей
час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет,
чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це
відкриває великі можливості для виховних впливів.
Але 5-й клас — це і період адаптації до середньої ланки
школи. Адаптація — процес пристосування до нових умов чи вимог середовища,
результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої
компетентності індивіда.
Адаптація дитини до навчання у середній ланці школи
відбувається не одразу. Це досить довгий процес, пов'язаний зі значними
проблемами як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Кожний віковий
період у житті дитини висуває свої проблеми. Деякі періоди через їхню підвищену
«небезпечність» прийнято називати кризовими, а 5-й клас — саме такий. Причини
проблем цього періоду:
1. Починаються особистісні зміни, пов'язані з початком
підліткового періоду, (Згідно з останніми даними вікової періодизації тепер
десятирічна дитина називається молодшим підлітком,) У цей час починають
формуватися ціннісні орієнтації, закріплюватися риси характеру, тому важливо,
який поруч дорослий (і учитель, і батьки). Авторитет, зразок?!
Дитина вчиться встановлювати стосунки з іншими людьми.
Закладаються мораль, етика. Але як часто доросла і дитяча моралі не
співпадають. Звідси — стихійні дитячі норми поведінки, пов'язані з поняттям
«справжнього друга», тенденції закріплення негативного статусу у системі
спілкування в класі. Тут широке поле діяльності для дорослих (насамперед у
моральному вихованні). Самооцінка дитини дедалі менше починає залежати від
навчальних успіхів, а дедалі більше — від того, як її цінують та сприймають. У
цей період як ніколи дитина починає відчувати потребу у позитивній оцінці себе
(не свого тільки навчання), з боку дорослого. Ось чому педагоги повинні
приділити п'ятикласникам особливу увагу, краще наглядати за ними (мається на
увазі створення певної психологічної атмосфери з боку всього педколективу:
доброзичливість, уважність, тактовність).
2. Друга причина труднощів адаптації п'ятикласників —
об'єктивні зміни у навчальній діяльності:
•
з'являються нові предмети і нові учителі;
•
збільшується обсяг інформації, яку потрібно
не просто прослухати, а запам'ятати. І часто кожний викладач починає, як
кажуть, «тягнути ковдру на себе», нібито тільки його предмет основний та
єдиний;
•
внутрішній ритм уроків тепер стає
інтенсивнішим;
•
часто учителі п'ятих класів прийшли працювати
щойно після інституту. І діти (та й ще
після літніх канікул) не встигають за темпом роботи вчителя, вони не можуть швидко
щось записувати;
• п'ятикласникам
ще потрібні фізкультхвилинки або паузи для розслаблення (як у початковій
школі),
Як показує практика, основні труднощі у дітей в цей
період — у сфері спілкування з однолітками, у вмінні «зайняти певну сходинку»,
завоювати статус у групі. Це для дитини важливіше, ніж проблеми у навчанні.
Кожна дитина повинна мати можливість компенсації, тобто прояву себе у чомусь
іншому. Особливо важливою тут є робота класного керівника. Саме він має
допомогти дітям, у яких щось не складається, «підняти» її в очах однокласників.
Подивимося на проблему дезадаптації п'ятикласників в
іншому ракурсі. Річ у тім, що не можна допускати порушення наступності; між
початковою та середньою школою. А це залежить тільки від педколективу. У школі
не місце суперництву чи ворожості. Весь колектив повинен намагатися створювати
атмосферу, яка задовольняє індивідуальні потреби дітей і вимоги школи. В
результаті виграють педагоги (що послали, те й повернулося). Так отримуємо
дітей, з якими не лише приємно, а просто хочеться працювати.
Роботу з п'ятикласниками необхідно починати набагато
раніше — наприкінці початкової школи. У цей час вивчається стиль роботи
класовода з метою підбору класного керівника. З'ясовується рівень готовності дітей
до навчання у середній ланці та виявляються діти, стосовно яких може бути
прогнозовано дезадаптацію у 5 класі. Проводяться батьківські збори та консультації
з питань можливих проблем.
У 5 класі планується:
§
комплексна діагностика, соціометричне дослідження
(двічі на рік);
§
корекційна та розвивальна робота з виявленими
проблемними дітьми;
§
заняття батьківського всеобучу;
§
педконсиліум або педрада;
§
класні виховні години (про вікові
особливості, проблеми спілкування, морально-етичного змісту).
Найголовніше та найтяжче завдання цього періоду життя
дітей — це копітка та тривала робота всіх учителів школи. Взагалі від цього
залежить, яку базу закладемо для попередження проблем майбутньої підліткової
кризи 12—13 років. | 
